Сімдесят сім років тому український народ став жертвою страшного злочину – організованого державою масового голодомору, у результаті якого в 1932-1933 роках загинуло за різними даними 7-10 мільйонів українців, у тому числі біля третини дітей. Керівництво СРСР зі спокоєм пояснювало ці жахливі події тодішнім „неврожаєм і засухою”. Їхні наміри полягали в тому, щоб зняти із себе будь-яку відповідальність і приховати інформацію про те, що ця трагедія була штучно створена та мала згубні наслідки для людей. Упродовж десятиліть панування комуністичного режиму українцям було небезпечно обговорювати цю найбільшу трагедію, завдану нації. Говорити про Голодомор значило вчиняти злочин проти держави. Спогади очевидців, праці істориків Роберта Конквеста і покійного Джеймса Мейса, були прирівняні до ант ... Читати далі »